Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

вихід заміж

  • 1 вихід

    ч
    1) ( дія) going out, coming out, departure
    2) ( місце виходу) exit; egress, outlet, passage out
    4) ( поява) appearance, emergence; ( на сцену) entrance
    5) ( журналу) issue; ( книги) publication, appearance
    6) (із організації, партії тощо) leaving, secession, withdrawal; ( на пенсію) retirement

    вихід у відставку — retirement; resignation, resigning of one's office ( post), resignation ( retiring) from office

    7) ек. output; yield
    8) геол. outcrop; ( пари) escape

    Українсько-англійський словник > вихід

  • 2 out

    1. n
    1) (the outs) pl розм. опозиція
    2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)
    3) друк. пропуск
    4) амер., розм. вихід; лазівка
    5) амер., розм. недолік
    6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)

    at outs, амер. on the outs with smb.у поганих стосунках з кимсь

    2. adj
    1) зовнішній
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайний (за розміром); великий
    4) спорт. що перебуває поза грою
    5) вільний
    6) виїзний
    7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу
    8) вимкнутий (про світло)
    3. adv
    означає:
    1) відсутність, перебування за межами чогось

    he is out — його немає вдома, він вийшов

    2) рух назовні

    out!спорт. аут!

    3) розтягування, розгортання, простягання

    to smooth smth. out — розгладити щось

    4) віддаленість
    5) появу, вихід, випуск чогось
    6) пропуск, недогляд, усунення
    7) завершеність дії, закінчення процесу
    8) раптовість дії
    9) чіткість, ясність

    speak out please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    out loud — уголос

    to be out — страйкувати

    to be out to do smth.збиратися зробити щось

    he is out to make a record — він хоче установити рекорд

    to be out with smb.посваритися з кимсь

    out and away — значно; повністю

    out and out — безсумнівно, безперечно; цілком, повністю

    4. v
    1) вигнати; виставити
    2) гасити
    3) спорт. нокаутувати
    4) порішити на місці; убити
    5) вивести з гри, усунути з поля
    6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут
    7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)
    5. prep
    з, із, за
    6. int
    геть

    out!спорт. аут!

    out upon you! — а) як вам не соромно!; б) геть!

    * * *
    I n
    1) pl ( the-outs) опозиція
    2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)
    3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада
    4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина
    5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)
    6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово
    7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)
    II a
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайного розміру, великий
    4) незайнятий, вільний
    5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний
    6) виключений, вимкнений; погашений
    7) відсутній; наявний у недостатній кількості
    8) який вийшов з моди, з ужитку
    10) спрямований, направлений назовні
    11) cпopт. який знаходиться поза грою
    12) який діє або відбувається в іншому місці
    13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)
    15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)
    III adv
    1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

    he is out — його немає вдома, він вийшов; рух назовні- часте передається дiєcл. префіксом ви-

    to fall out — випасти; не бути переобраним

    2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

    to smooth smth out — розгладити що-небудь; витягування- передається дiєcл. префіксами ви-, про-

    4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-
    5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-
    6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

    to burn out — вигорати; випалювати

    7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

    tired out — дуже втомлений, перевтомлений

    8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту
    10) чіткість, ясність, гучність

    speak out, please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    IV v
    1) вигнати, виставити
    3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити
    4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут
    5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію
    6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати
    7) розкритися, виявитися, виникнути
    V prep; амер.
    1) з; за
    2) уздовж, по
    VI
    int cпopт. аут!

    English-Ukrainian dictionary > out

  • 3 outing

    n
    1) заміська прогулянка; екскурсія; пікнік
    2) вихід; виверження
    3) спорт. тренування на свіжому повітрі
    * * *
    n
    1) заміська прогулянка, екскурсія, пікнік; відпустка ( далеко від дому)
    2) узмор'я; море, видиме від берега до горизонту
    3) вихід; виверження
    4) cпopт. тренування просто неба

    English-Ukrainian dictionary > outing

  • 4 rate

    ком. 1. норма; розмір; 2. курс; ціна; 3. ставка; тариф; 4. відсоток; пропорція; частка; коефіцієнт; 5. темп; швидкість; частота; ступінь; частотність; 6. місцевий податок (у Великобританії); 7. сорт; ґатунок; категорія
    вимір, розмір, показник, межа, міра та ін. точки відносного підрахунку якої-небудь суми, вартості, витрати тощо
    ═════════■═════════
    absenteeism rate коефіцієнт прогулів; absorption rate ставка поглинання накладних витрат; accession rate темп приросту • відносний приріст чисельності робочої сили; accident rate частота нещасних випадків; accident frequency rate коефіцієнт травматизму; accuracy rate показник точності; actual burden rate фактична ставка накладних витрат; actual operating rate коефіцієнт фактичного використання виробничої потужності; adoption rate темп сприймання; advance booking rate тарифна ставка за попереднє замовлення; adjusted rate стандартизований коефіцієнт • скоригований коефіцієнт; advertising rate рекламний тариф • рекламна ставка; agreed rate домовлений відсоток • домовлена ставка; airfreight rate тарифи повітряного вантажного перевезення • тарифи вантажного авіаперевезення; all-commodity rate тарифи для всіх вантажів; all-in rate ставка, яка включає все; all-plant burden rate загальнофабрична ставка накладних витрат; alternative rates альтернативні тарифні ставки; amortization rate норма амортизації • норма погашення кредиту • відсоток сплати боргу; annual rate річний показник • річний рівень; annual average growth rate середньорічний темп зростання; annual capital-turnover rate річний коефіцієнт оборотності капіталу; annual interest rate річний відсоток; annualized percentage rate (APR) ставка відсотка за річним обрахуванням; annual production rate річна продуктивність; any-quantity rate тариф для будь-якої кількості вантажу; area rate зональний тариф; asset growth rate темпи зростання активів; attrition rate інтенсивність витрачання • коефіцієнт зменшення (чисельності працівників); average rate середня норма • середня ставка • середня тарифна ставка; average post-tax profit rate середня норма прибутку після сплати податку; average tax rate середня податкова ставка; average weighted rate середньозважена ставка; awareness rate ступінь обізнаності • ступінь поінформованості; backhaul rate тариф зворотного пробігу; baggage rate багажний тариф; bank rate облікова ставка банку • банківська ставка • банківський відсоток; base rate основна ставка; basic rate базова ставка • основна ставка; basing rate початковий тариф • вихідний тариф • базовий тариф; benefit reduction rate норма скорочення пільг; berth rate фрахтова ставка; birth rate коефіцієнт народжуваності; blanket rate єдиний тариф • акордна ставка; blanket burden rate єдина ставка накладних витрат • середня ставка накладних витрат; blend rate реальна відсоткова ставка • прибутковість фінансового інструменту; block meter rate ступінчасто-пропорційний тариф; bond rate курс облігацій; bonus rates нормативи нарахування премій; borrowing rate ставка відсотка на позичений капітал; brand rates ставки за багатомарочність; bridge rate проміжний тариф • перехідний тариф; budgeted factory-overhead rate кошторисна ставка розподілу фабричних накладних витрат; bulk rate тариф за розсилання великих партій; bulk cargo rate тариф на вантаж навалом; burden rate норма розподілу накладних витрат • відношення накладних витрат до витрат на оплату праці; buyer's rate курс покупця; buying rate курс покупця; cable rate курс телеграфних переказів; call rate ставка онкольних позик; call loan rate ставка відсотка онкольної позики; capacity rate коефіцієнт потужності • питома вантажомісткість судна; capitalization rate коефіцієнт капіталізації • норма капіталізації • відсоткове відношення доходу до капітальних затрат; carrier rate фрахтова ставка; case rate сума витрат з розрахунку на ящик; cash rate готівковий курс; ceiling rate гранична норма відсотка; central rate центральний курс • центральний валютний курс; check rate чековий курс • курс купівлі чеків; checkoff rate норма відрахувань; cheque rate чековий курс • курс купівлі чеків; class rate класний тариф; clearing rate розрахунковий курс; closing rate курс на момент закриття біржі • заключний курс; combination rate комбінований тариф; combined rate комбінована норма (розподілу накладних витрат); commission rate розмір комісійних • комісійні ставки; commodity rate спеціальний тариф на перевезення масових вантажів; common freight rate загальна фрахтова ставка; composite rate складна ставка; consolidated rate повна погодинна ставка; constant rate постійна інтенсивність • постійний коефіцієнт; consumption rate норма споживання • темпи споживання; container rate контейнерна ставка; contract rate договірний тариф; conventional rate домовлений відсоток; conversion rate курс конверсії • переказний курс • курс переказу; corrected rate виправлена ставка • скоригований коефіцієнт; cost rate ставка витрат • ставка накладних витрат; cost centre burden rate ставка накладних витрат для даного центру обліку; cost-per-thousand rate тариф з розрахунку на тисячу рекламних контактів; coupon rate ставка купона • купонна ставка; cover rate тариф за розміщення реклами на обкладинці; credit rate ставка за кредитом; crude rate загальний коефіцієнт; cumulative rate сумарний коефіцієнт; curb rate курс позабіржового ринку • курс чорного ринку; currency rate курс валюти • валютний курс; current rate поточна ставка • поточний курс • курс дня; customer rate сума витрат з розрахунку на клієнта; customs rate ставка митного тарифу; cut rate тариф зі знижкою • знижка; daily rate одноденна ставка; daily wage rate поденна ставка заробітної плати; death rate коефіцієнт смертності; deferred rate відстрочена ставка; demand rate обсяг потреби • курс покупців • обсяг попиту; departmental overhead rate норма накладних витрат цеху • цехова ставка накладних витрат; deposit rate ставка відсотка за вкладом • ставка за депозитом; depreciation rate норма амортизації • норма зношення; development rates темпи розвитку; differential rate диференційний тариф; discharging rates ставка на розвантажувальні роботи; discount rate ставка дисконту • дисконтний відсоток • коефіцієнт дисконтування • ставка дисконтування • облікова ставка; discountable rate тариф, з якого надається знижка; dispatch rate ставка на відправлення; dividend rate розмір дивіденду • норма дивідендів; divorce rate відсоток розлучень; dollar rate курс долара • доларовий курс; double exchange rate подвійний валютний курс; downtime rate коефіцієнт перестою; drawing rate курс продавців; driving rate пропускна спроможність за одиницю часу; dual rate подвійна ставка; dual prime rate подвійна базова ставка; duty rate митна ставка; earned rate погодинна заробітна плата • погодинна зарплата • фактичний тариф; earning rate норма виручки; economic rate економічний темп; economic expansion rate темп економічного зростання; effective rate реальна відсоткова ставка • фактична ставка; effective annual rate фактична ставка, яка виплачується щорічно; effective exchange rate ефективний валютний курс; effective interest rate фактична ставка відсотка • прибуток на момент сплати; effective tax rate ефективна податкова ставка; employment rate рівень зайнятості; equilibrium exchange rate рівноважний валютний курс; equilibrium growth rate темп рівноважного зростання; equitable rate справедливий розмір премії; error rate відсоток помилок • частота повторення помилок; estimated rate орієнтовна оцінка; evaluated wage rate тариф заробітної плати • тарифна ставка, визначена за оцінкою робіт; exchange rate; existing rates чинні ставки; exorbitant rate надмірна ставка; exorbitant interest rate надмірна ставка відсотка; expansion rate темп росту; expenditure rate швидкість витрачання • швидкість витрат; export rate експортний тариф • тариф для експортних вантажів; failure rate частота відмов • частота пошкоджень • частота невдач; fair rate пільговий курс • задовільна ставка; fallback rate відступна (мінімальна) ставка; favourable rate сприятлива ставка; final rate остаточний показник; fixed rate встановлена ставка • фіксована ставка • тверда ставка • твердий курс; fixed exchange rate встановлений курс валюти • фіксований курс валюти; fixed interest rate встановлена ставка відсотка • фіксована ставка відсотка; fixed royalty rate твердий розмір авторського гонорару • твердий розмір ліцензійної винагороди • твердий розмір платні винахідникові; flat rate однакова ставка • єдина ставка • єдиний курс; flexible exchange rate гнучкий курс валюти; floating rate плаваючий курс; floating exchange rate плаваючий валютний курс; floating interest rate плаваюча відсоткова ставка; fluctuating rate курс, що коливається; foreign exchange rate; forward rate курс за строковою угодою; free exchange rate валютний курс, що не контролюється • валютний курс, що не встановлюється урядом • вільний (ринковий) валютний курс; freight rate вантажний тариф • фрахтова ставка; future rate майбутня ставка • майбутній курс; general rate загальний коефіцієнт • загальна ставка; going rate поточний курс • звичайна ставка • поточний рівень цін • поточна ставка; going market rate поточний ринковий курс • поточний ринковий валютний курс; going wage rate чинна ставка зарплати • чинна ставка заробітної плати; goods rate вантажний тариф; gross rate максимальний тариф • валовий тариф; group rate груповий тариф • групова ставка; growth rate темп зростання • темп приросту; guaranteed rate гарантована ставка; guaranteed hourly rate гарантована ставка погодинної заробітної плати; guaranteed wage rate гарантована ставка заробітної плати • гарантована ставка зарплати; handling rate норма обробки вантажу; high rate висока ставка • високий тариф; higher rate підвищений курс; hiring rate темп набору робочої сили; hotel rate вартість одного дня перебування в готелі; hourly rate погодинна ставка; hourly wage rate погодинна ставка заробітної плати; hurdle rate мінімальна ставка прибутку; illiteracy rate відсоток неграмотного населення; import rate імпортний тариф • тариф для імпортних вантажів; incapacity rate показник непрацездатності; income tax rate ставка прибуткового податку; increment rate відсоток приросту; inflation rate темп інфляції; insurance rate страхова ставка • ставка страхової премії; interbank rate міжбанківська ставка відсотка; interest rate відсоткова ставка • процентна ставка; interruption rate частота переривання обслуговування; inventory carrying charge rate вартість збереження запасів • ставка оплати за збереження запасів; investment rate темп зростання капіталовкладень • норма інвестування; job rate виробнича норма; jobless rate відсоток безробітних; jockeying rate частота переходу з однієї черги в іншу; joint rate комбінований тариф; key rates основні ставки; labour rate ставка заробітної плати; labour turnover rate коефіцієнт обороту робочої сили; lending rate ставка позичкового відсотка; line rate тариф за рядок • рядковий тариф; literacy rate відсоток грамотного населення; loan rate відсоткова ставка позики; local rate місцева ставка; Lombard rate ломбардна ставка; low rate низька ставка; lower rate знижена норма; machine-hour rate норма витрат на машино-час; machine-hour burden rate ставка накладних витрат на машино-час; manufacturing labour rates ставки заробітної плати робітників на виробництві; marginal rate гранична ставка; marginal tax rate гранична ставка податку • гранична податкова ставка; marine rate ставка морського страхування вантажу; marine transport rate морський тариф; market rate ринкова ставка • ринковий курс; material consumption rate норма витрат матеріалу; material cost burden rate ставка накладних витрат, що відносяться на матеріали; maturing rate термін оплати • наступний термін платежу • коефіцієнт терміну платежу; maximum rate максимальна ставка; maximum tax rate максимальна ставка податку; mean annual rate середній річний показник • середньорічний показник; memory rate швидкість запам'ятовування; mileage rate плата за перевезення, що обраховуються в милях; minimum rate мінімальна ставка; moderate rate помірна ставка; monetary exchange rate грошовий курс; money market rate ставка відсотка на грошовому ринку; monthly rate місячна норма • місячна ставка; mortality rate коефіцієнт смертності; mortgage rate відсоткова ставка за заставною; multiple rate множинний курс; multiple exchange rates множинні валютні курси; national rate національна ставка; negative interest rates негативні відсоткові ставки; net rate чистий тариф; network rate мережний тариф; new-product failure rate рівень невдач нових товарів • показник відмови функціонування • показник браку; nominal interest rate номінальна ставка відсотка; nominal wage rate номінальна ставка заробітної плати; non-discountable rate тариф, з якого не надається знижок; normal spoilage rate нормативний відсоток браку; obsolescence rate ступінь старіння • швидкість старіння; offered rate пропонований курс • пропонована ставка; official rate офіційна ставка • офіційний курс; official exchange rate офіційний обмінний курс; one-time rate разовий тариф • одноразовий тариф • тариф за разове користування; open rate змінний тариф; opening rate курс при відкритті біржі; open-market rates ставки відсотка відкритого ринку; operating rate коефіцієнт використання виробничої потужності • показник діяльності; output rate норма виробітку • продуктивність; overhead rate ставка накладних витрат; overnight rate ставка відсотка одноденного вкладу • добова ставка; overtime rate розмір винагороди за понаднормову роботу; page rate тариф за шпальту • ставка за шпальту; parallel rate ринковий курс валют; par exchange rate валютний паритет; parity rate паритетний курс; par price rate курс цінного папера; participation rate норма участі; passenger rate пасажирський тариф; pay rates ставки заробітної плати; pegged rate штучно підтримуваний валютний курс; penalty rate штрафна (підвищена) ставка • розмір штрафу; penetration rate ступінь впровадження • ступінь проникнення; per diem rate добова ставка • поденна ставка; performance rate норма виробітку • рівень продуктивності • рівень виробітку; piece rate ставка відрядної заробітної плати; population growth rate темп зростання населення; port rates портові ставки; postal rate поштовий тариф; poverty rate рівень бідності; preemptive rate тариф за негарантований час; preferential rate пільгова ставка • пільговий тариф; premium rate розмір премії • норма преміальної виплати; prevailing rate чинна ставка • загально-поширена ставка; prime rate базова ставка • ставка для першокласних грошових зобов'язань; prime cost burden rate ставка витрат, які належать до прямих виробничих витрат; priority rate пріоритетна ставка; private market rates ставки приватного ринку; probability rate показник ймовірності; product failure rate відсоток товарних невдач • показник відмови функціонування товару • показник товарного браку; production rate продуктивність • виробництво • норма виробітку; profit rate норма прибутку; profitability rate норма рентабельності • норма прибутковості; profit growth rate темпи зростання прибутку; proportional rate пропорційний тариф; provisional rate умовний показник • попередній показник; published rate опублікований тариф; purchase rate частота покупок; radio rate тариф на радіорекламу; rail rates ставки залізничних тарифів; railway rate залізничний тариф; reaction rate швидкість реакції; real interest rate реальна ставка відсотка; recall rate норма вилучення; redemption rate відсоток сплати • норма сплати; reduced rate знижений тариф • знижений курс • пільгова ставка; regional rate місцевий тариф • місцева ставка • районна ставка • регіональна ставка; regular rate стандартний тариф; renewal rate ставка за пролонгованими онкольними позиками; rent rate ставка орендної плати; replacement rate коефіцієнт заміщення; repurchase rate частотність повторних покупок; retail rate роздрібний тариф • роздрібна ставка • тариф для роздрібних торговців; risk-free rate без-ризикова ставка; royalty rate розмір авторського гонорару; sales rate темп збуту; sales growth rate темпи зростання збуту • зростання темпів збуту; sampling rate темп вибору; savings rate норма заощаджень; scrap rate норма відходів; seasonal rates сезонні ставки; second rate другий сорт • другий ґатунок; seller's rate курс продавця; selling rate курс продавців; series rate тариф за серію • ставка за серію; service rate інтенсивність обслуговування; settlement rate розрахунковий курс; share turnover rate оборотність акцій; shipping rate фрахтова ставка; short rate штрафний тариф за недобір; short-term rate короткочасний тариф • короткочасна ставка; short-term interest rate ставка відсотка короткострокових позик; sickness rate коефіцієнт захворюваності; single rate єдина ставка; space rate плата за оголошення • тариф за місце • ставка за місце; special rate особливий тариф • особлива ставка; specified rate номінальний показник • розрахунковий показник; spot rate поточний курс • курс за касовими угодами; stable exchange rate стійкий валютний курс; standard rate стандартний курс • звичайна ставка • основна ставка; standardized rate стандартизований коефіцієнт; starting rate початкова ставка; stevedoring rates ставки портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; stock depletion rate інтенсивність витрачання запасів; stocking rate рівень запасів; stockturn rate інтенсивність оборотності товарних запасів; storage rate рівень запасів; straight-line rate пропорційний тариф • одноставковий тариф; subjective interest rate суб'єктивна відсоткова ставка; subscription rate ставка за передплату; substitution rate норма заміщення; survival rate коефіцієнт виживання • коефіцієнт довголіття; sustainable growth rate темп стійкого зростання; target rate запланована норма • заплановані темпи; target profit rate цільова норма прибутку; tariff rate тарифна ставка; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування • ставка податку; taxation rate податкова ставка • ставка оподаткування; technical interest rate технічна відсоткова ставка; television rate телевізійна ставка • телевізійний тариф; television advertising rate ставка телереклами • тариф телереклами; temporary rate тимчасова ставка; third rate третій сорт • третій ґатунок; throughput rate пропускна спроможність; time rate почасова ставка • почасовий тариф; today's rate курс дня; top rate максимальна ставка; total rate загальний коефіцієнт; traffic rate інтенсивність руху • транспортний тариф; transit rate транзитний тариф; transportation rate транспортний тариф; trial rate ставка зарплати за період освоєння нової моделі; turnover rate швидкість обороту; unacceptable rate неприйнятна ставка; underwriting rate страховий тариф • розмір страхової премії; unemployment rate відсоток безробітних • рівень безробіття; unofficial rate неофіційний курс; utilization rate коефіцієнт використання; vacancy rate відсоток вільних місць • відсоток вільних приміщень; variable rate змінна ставка; variable interest rate змінна ставка відсотка; wage rate ставка заробітної плати; wastage rate норма відходів; wholesale rate оптова ставка • оптовий тариф; world market rates ставки світового ринку; zone rate зональний тариф
    ═════════□═════════
    acceptable rate of profit прийнятна норма прибутку; accounting rate of return (ARR) облікова норма прибутку; at a growing rate у прискореному темпі • в зростаючому обсязі; at a high rate дорого • швидко; at a low rate дешево • повільно; at the rate of розміром • за курсом • за ставкою; average annual rates of change середньорічні темпи зміни; average annual rate of growth середньорічний темп зростання; average rate of operation середня норма завантаження виробничих потужностей; average rate of rent per capital середня норма ренти на капітал; average rate of return середня норма прибутку; below the rate нижче курсу; book-value rate of return балансова норма прибутку; end-of-year rate of operation коефіцієнт використання виробничої потужності на кінець року; expected rate of net profits очікувана норма чистого прибутку; general rate of profit загальна норма прибутку; internal rate of return внутрішня ставка доходу; marginal rate of return on investment гранична норма окупності • гранична норма віддачі інвестицій; marginal rate of substitution гранична норма заміщення • гранична норма заміни; marginal rate of time preference гранична норма часової переваги; marginal rate of transformation гранична норма трансформації; rate applicable чинний тариф; rate base база для обчислення тарифу; rate card тарифний розклад; rate earned on common stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on total assets норма прибутку на капіталовкладення; rate increase підвищення ставки • підвищення тарифу; rate of accumulation норма нагромадження • темп нагромадження; rate of activity рівень діяльності • рівень активності; rate of adjustment швидкість економічного пристосування; rate of allowance розмір зниження ціни • розмір знижки; rate of balanced growth темп збалансованого зростання; rate of change ступінь зміни • темп зміни; rate of charge ставка збору; rate of commission ставка комісійної винагороди; rate of company tax ставка оподаткування компанії; rate of compensation розмір компенсації; rate of competitiveness ступінь конкурентоспроможності; rate of consumption норма споживання; rate of conversion обмінний курс • курс переказу • курс перерахунку; rate of corporation tax ставка корпоративного податку; rate of cover розмір страхової премії; rate of currency курс валюти; rate of customer's order швидкість замовлення споживачем • темп замовлення споживачем; rate of the day курс дня; rate of dependency ступінь залежності; rate of depletion швидкість витрачання запасів; rate of deposit turnover швидкість оборотності депозитів; rate of depreciation норма амортизації • ступінь знецінення; rate of development темп розвитку; rate of discharge швидкість розвантаження • норма вивантаження • норма розвантаження; rate of discount дисконтний курс; rate of dispatch ставка відправляння; rate of drawdown темп зниження; rate of duty ставка мита; rate of earnings норма доходу; rate of economic growth темп економічного зростання; rate of exchange курс закордонної валюти • обмінний курс • курс обміну; rate of expansion ступінь розширення • темп зростання; rate of expenditure розмір витрат; rate of expenses розмір витрат; rate of foreign exchange курс закордонної валюти; rate of freight фрахтова ставка; rate of growth темп зростання; rate of increase темп збільшення • темп приросту • темп зростання; rate of increment темп приросту; rate of inflation темп інфляції • рівень інфляції; rate of insurance ставка страхової премії; rate of interest процентна ставка • відсоткова ставка; rate of inventory turnover швидкість руху товарних запасів • оборотність товарних запасів; rate of investment інвестиційна квота • норма інвестицій; • норма капіталовкладень; rate of issue курс випуску • емісійний курс; rate of levy ставка податку; rate of loading норма навантаження; rate of loading and discharging норма вантажно-розвантажувальних робіт; rate of loss норма втрат; rate of migratory increase коефіцієнт збільшення мігруючого населення; rate of option розмір премії; rate of pay ставка заробітної плати; rate of premium розмір премії; rate of price increases темп зростання цін; rate of production рівень виробництва; rate of profit норма прибутку; rate of profitability норма прибутковості • норма рентабельності • ступінь рентабельності; rate of purchase частота покупок; rate of rebuying частотність повторних покупок; rate of reduction розмір знижки; rate of remuneration розмір винагороди; rate of replacement норма заміщення; rate of return норма прибутку • коефіцієнт окупності капіталовкладень • норма прибутковості • норма віддачі; rate of return on capital норма прибутку на капітал; rate of return on investment норма прибутку на інвестицію; rate of return on net worth норма прибутку на власний капітал • норма прибутку на акціонерний капітал; rate of return regulation регулювання норми віддачі; rate of securities курс цінних паперів; rate of shrinkage норма скорочення; rate of spending темпи витрат; rate of stevedoring operations ставка портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; rate of stockturn норма оборотності товарних запасів • швидкість оборотності товарних запасів; rate of surplus value норма додаткової вартості; rate of tax ставка податку • ставка оподаткування; rate of taxation ставка оподаткування; rate of the day курс дня; rate of throughput продуктивність • виробництво • пропускна спроможність; rate of time preference коефіцієнт часової переваги; rate of turnover швидкість обороту • оборотність; rate of unemployment рівень безробіття; rate of unloading норма розвантаження; rate of underutilization коефіцієнт недовикористання; rate of use коефіцієнт використання; rate of VAT норма податку на додану вартість; rate of wages ставка заробітної плати; rate of wastage норма відходів; rate of wear and tear ступінь зношування; rate of work темп роботи • інтенсивність роботи • продуктивність роботи; rate on credit ставка за кредитом; rate on the day of payment курс на день платежу; rate per hour погодинна ставка; rate per kilometre кілометровий тариф • кілометрова ставка; to accelerate the rate прискорювати/прискорити темп; to apply tariff rates застосовувати/застосувати тариф; to cut rates знижувати/знизити ставку; to determine a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to establish a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/ встановити норму; to fix a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to increase rates підвищувати/підвищити ставку • підвищувати/підвищити курс • підвищувати/ підвищити норму; to maintain high interest rates підтримувати/підтримати високий відсоток; to prescribe rates встановлювати/встановити тариф; to quote a rate призначати/призначити ставку; to reduce a rate зменшувати/зменшити ставку; to revise a rate переглядати/переглянути норму; to set a rate встановлювати/встановити норму; to slow down the rate притримувати/притримати темп • гальмувати темп; to step up the rate of growth збільшувати/збільшити темп зростання • прискорювати/прискорити темп зростання

    The English-Ukrainian Dictionary > rate

  • 5 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 6 out

    I n
    1) pl ( the-outs) опозиція
    2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)
    3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада
    4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина
    5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)
    6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово
    7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)
    II a
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайного розміру, великий
    4) незайнятий, вільний
    5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний
    6) виключений, вимкнений; погашений
    7) відсутній; наявний у недостатній кількості
    8) який вийшов з моди, з ужитку
    10) спрямований, направлений назовні
    11) cпopт. який знаходиться поза грою
    12) який діє або відбувається в іншому місці
    13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)
    15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)
    III adv
    1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

    he is out — його немає вдома, він вийшов; рух назовні- часте передається дiєcл. префіксом ви-

    to fall out — випасти; не бути переобраним

    2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

    to smooth smth out — розгладити що-небудь; витягування- передається дiєcл. префіксами ви-, про-

    4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-
    5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-
    6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

    to burn out — вигорати; випалювати

    7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

    tired out — дуже втомлений, перевтомлений

    8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту
    10) чіткість, ясність, гучність

    speak out, please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    IV v
    1) вигнати, виставити
    3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити
    4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут
    5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію
    6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати
    7) розкритися, виявитися, виникнути
    V prep; амер.
    1) з; за
    2) уздовж, по
    VI
    int cпopт. аут!

    English-Ukrainian dictionary > out

  • 7 price

    (pc.)
    збут, бірж., ком., ек. n ціна; курс; a ціновий; v призначати/призначити ціну; визначати/визначити ціну; оцінювати/оцінити; розцінювати/розцінити
    грошова вартість, яка сплачується та отримується за одиницю (unit¹) товару, послугу, актив (asset¹) і т. ін.
    ═════════■═════════
    accounting price розрахункова ціна; acquisition price ціна придбання; actual price фактична ціна; adjusted price скоригована ціна; administrated prices адміністративно встановлені ціни • директивні ціни • монопольні (керовані) ціни; admission price вхідна ціна • вартість входу • сума вхідної плати; advertised price оголошена ціна • рекламована ціна; agreed — узгоджена ціна; all-in price повна ціна; American Selling Price price американська продажна ціна; asked price курс продавців; asking price бажана ціна; auction price аукціонна ціна; average price середня ціна; balancing price рівноважна ціна; bargain price вигідна ціна; base price основна ціна • базова ціна; basic price вихідна ціна • основна ціна; basing-point price ціна в основному пункті; bedrock price остання мінімально можлива ціна • найнижча ціна; below-cost price ціна, нижча від собівартості; below retail price ціна, нижча від роздрібної; best price кінцева ціна • максимальна ціна; bid price ціна покупця • курс покупців; black market price ціна чорного ринку; blanket price загальна ціна; bottom price остаточна ціна; break-even price ціна без збитковості; budget price бюджетна ціна; buy back price викупна ціна; buyer's price ціна покупця; buying price купівельна ціна; call price ціна, за яку можна достроково викупити облігації; cash price ціна за готівку • ціна при оплаті готівкою; catalogue price каталожна ціна; ceiling price верхня межа ціни • максимальна ціна; closing price заключна ціна • ціна на час закриття біржі • ціна, яка зареєстрована при закритті біржі; commodity prices товарні ціни • ціни на готові вироби; competitive price конкурентна ціна • конкурентоспроможна ціна; competitor's price ціна конкуруючого підприємства; computer rental price орендна плата за користування комп'ютером; conditional price умовна ціна; consumer prices ціни на споживчі товари; contingent price не передбачена заздалегідь ціна; contract price договірна ціна; controlled prices регульовані ціни; conversion price ціна конверсії; cost price виробнича ціна • собівартість виробництва; current price поточна ціна; current market price поточна ринкова ціна; cut price знижена ціна; cut-rate price низька ціна • знижена ціна; delivered price ціна включно з доставкою; demand price ціна попиту; discount price ціна зі знижкою; disposal price ціна реалізації • ціна при ліквідації; domestic prices ціни внутрішнього ринку; duty-paid price ціна, яка включає мито; economy price знижена ціна; entry-limit price ціна, що обмежує вхід конкурентам; equilibrium price ціна рівноваги • ціна, що забезпечує рівновагу; estimated price орієнтовна ціна; everyday price повсякденна ціна; exchange price біржова ціна • біржовий курс; exercise price ціна реалізації опціону; exorbitant price позамежна ціна • надзвичайно висока ціна; expected price сподівана ціна; factory price ціна підприємства-виробника; factory list price ціна за прейскурантом підприємства-виробника; fair price помірна ціна • справедлива ціна; final price остаточна ціна; fire-sale price продаж за безцінь; firm price стала ціна • тверда ціна • твердий курс; fixed price призначена ціна • встановлена ціна; flat price однакова ціна; flexible price гнучка ціна • еластична ціна; floor price мінімальна ціна • найнижча ціна • нижня межа ціни; fluctuating prices ціни, які коливаються; food prices ціни на харчові продукти; forward price курс за строковою угодою; full price повна ціна • максимально можлива ціна; give-away price продаж за безцінь; going price теперішня ціна • нинішня ціна; going market price поточна ринкова ціна; gross price ціна-брутто; guaranteed price гарантована ціна; half price півціни; hire price ціна найму; hire purchase price ціна при купівлі на виплат; honest price справедлива ціна; House price біржовий курс; implicit price неявна ціна; importer price ціна імпорту; inflated price роздута ціна • підвищена ціна; inflexible prices негнучкі ціни • директивні ціни; initial price вихідна ціна • початкова ціна; inside price внутрішня ціна; intervention price ціна втручання; introductory price вхідна ціна; invoice price фактурна ціна; issue price випускна ціна • курс нового випуску цінних паперів; job price ціна на виконану роботу; launch price вивідна ціна • ціна в момент виведення товару на ринок; legislated price ціна, встановлена законодавчим актом; list price ціна за цінником • прейскурантна ціна; manufacturer's price ціна виробника; manufacturer's recommended price рекомендована ціна виробника; manufacturing price ціна фабрики-виробника; marginal price крайня ціна • гранична ціна; markdown price знижена ціна; marked price зазначена ціна; market price ринкова ціна • ринковий курс • курс біржі; market-clearing price рівноважна ціна • ціна, що забезпечує рівновагу попиту і пропозиції; market-determined price кон'юнктурна ціна; mark-up (price) націнка • підвищення (цін); maximum price максимальна ціна; mean price середня ціна; medium price середня ціна; minimum price мінімальна ціна; moderate price помірна ціна; modest price скромна ціна; monopoly price монопольна ціна; negotiated price договірна ціна; net price кінцева ціна • ціна нетто; newsstand price продажна ціна в кіоску • роздрібна ціна; nominal price номінальна ціна; normal price нормальна ціна; offer price курс продавців; offered price пропонована ціна; off-peak price ціна в період зниження торгу; opening price ціна на час відкриття біржі; option price ціна опціону; original price первісна ціна; package price ціна упаковки • ціна тари; parity price паритетна ціна; peak price ціна в сезон • максимальна ціна • ціна в піковий час • пікова ціна; pegged price штучно підтримувана ціна; preferential price пільгова ціна; premium price ціна, вища від номіналу • ціна з націнкою; present price існуюча ціна; probate price ціна акцій при нарахуванні податків згідно із судовим рішенням щодо спадкоємства • ціна активів померлої особи; producer's price ціна виробника; purchase price купівельна ціна • покупна ціна; quoted price котирувана ціна • ціна за розцінкою • зареєстрований на біржі курс; real price реальна ціна; reasonable price доступна ціна; recommended price рекомендована ціна; redemption price викупна ціна; reduced price знижена ціна; reference price довідкова ціна; regular price звичайна ціна; relative price відносна ціна; remunerative price вигідна ціна; replacement price ціна заміни; resale price ціна при перепродажу; reserve price відправна ціна • резервована ціна; retail price (r/р) роздрібна ціна; rock-bottom price найнижча ціна • дуже низька ціна • безцінь; runaway prices ціни, що швидко зростають; sale price ціна розпродажу; selling price (s/p) продажна ціна; set price призначена ціна • тверда ціна; settlement price розрахункова ціна; shadow price неявна ціна • тіньова ціна; share price курс акції • біржовий курс; shelf price продажна роздрібна ціна; short-term price короткочасна ціна; sinking price ціна реалізації опціону; slashed price урізана ціна • різко знижена ціна; sliding price змінна ціна • ковзна ціна; special price особлива ціна • пільгова ціна; special sales price пільгова ціна при розпродажу; spot price поточна ціна • ціна продажу; standard price стандартна ціна; standard unit price стандартна ціна за одиницю; standing price тверда ціна; starting price початкова ціна; sticker price ціна на наліпці • ціна на етикетці • прейскурантна ціна; store prices ціни в крамниці • магазинні ціни; strike price ціна реалізації опціону; subscription price ціна на передплату • передплатна ціна; suggested price пропонована ціна • ціна, пропонована для роздрібної торгівлі; suggested retail price рекомендована роздрібна ціна • пропонована роздрібна ціна; supply price ціна постачання • ціна пропозиції; target price цільова ціна • контрольна ціна; target selling price цільова продажна ціна; top price найвища ціна • максимальна ціна • найвищий курс цінних паперів; total price загальна ціна • сумарна ціна; trade price торговельна ціна; transfer price відпускна ціна; ultimate price остаточна ціна; unit price ціна за одиницю товару • ціна товарної одиниці; variable prices змінні ціни • нестійкі ціни; wholesale price оптова ціна; world market price ціна на світовому ринку
    ═════════□═════════
    adjustment price регулювання цін; at a price за високу ціну • дорого; at popular prices за загальнодоступними цінами; at present prices за поточними цінами; bid and asked price ціна покупців і продавців; consumer price index; price-consumption curve крива залежності споживання від ціни; price discrimination цінова дискримінація; price elasticity цінова еластичність; price escalation зростання цін; price fixing встановлення ціни; price flexibility гнучкість цін; price fluctuation коливання цін; price increase підвищення цін; price index індекс цін; price less discount ціна за відрахуванням знижки; price level рівень ціни; price liberalization лібералізація цін; price list (PL) цінник • прейскурант; price parity паритетність цін; price per unit ціна за одиницю • ціна одиниці; price range діапазон цін; price ratio співвідношення цін; price-setting ціноутворення • встановлення ціни; price stabilization стабілізація цін; price subject to change ціна, яка підлягає зміні; price subsidy цінова субсидія; price support підтримка цін; price tag ціновий ярлик; price variation коливання ціни; price war цінова війна; retail price index (RPI) індекс роздрібних цін; to adjust prices врегульовувати/врегулювати ціни; to agree on the price погоджуватися/погодитися на запропоновану ціну; to bring down prices знижувати/знизити ціни; to cut prices знижувати/знизити ціни; to differ in prices відрізнятися за цінами; to drop in price дешевшати/подешевшати; to fall in price падати/впасти в ціні; to fix a price призначати/призначити ціну; to freeze prices заморожувати/заморозити ціну; to increase in price дорожчати/подорожчати; to increase prices підвищувати/підвищити ціни; to list price складати/скласти цінник • складати/скласти прейскурант; to mark a price призначати/призначити ціну • котирувати курс; to negotiate a price домовлятися/домовитися про ціну; to quote a price призначати/призначити ціну • встановлювати/встановити розцінку; to raise prices підвищувати/підвищити ціни; to reduce prices знижувати/знизити ціни; to scale down prices знижувати/знизити ціни; to set a price призначати/призначити ціну; to undercut a price збивати/збити ціну

    The English-Ukrainian Dictionary > price

  • 8 Камю, Альбер

    Камю, Альбер (1913, Мондові, Алжир - 1960) - франц. філософ-екзистенціаліст, письменник, драматург. Отримав освіту і почав творчу діяльність в Алжирі. В роки Другої світової війни - учасник (разом із Сартром) франц. руху Опору, співр. і редактор газ. "Комба" ("Боротьба") - органу руху Опору; лауреат Нобелівської премії з літератури (1957). У перший період творчості (ЗО - 40-ві рр.) у загальній перспективі екзистенційного філософування К. розробляє ідеї т. зв. абсурду філософії. К. цікавиться не стільки змалюванням абсурду, скільки проблемою його подолання. Будь-які форми людської діяльності позбавлені раціонального змісту і тому є "рівноабсурдними" ("можна лікувати чуму, але можна й топити печі крематоріїв"), але рівноприйнятність альтернатив є такою лише з раціоналістичної точки зору. З позицій "життєвих" - екзистенційних, моральних - такі альтернативи зовсім не рівноцінні. Це дає підставу К. для висновку, що не все є абсурдним: дещо у світі "все ж має певний сенс, і це - людина... єдина істота, яка шукає цей сенс". Тим самим окреслюються певні спонуки, що дозволяють знайти твердий ґрунт для подолання абсурду, і формою такого подолання К. вважає "бунт". З цього висновку починається другий період творчості К. - період "бунту", що відкривається публікацією есе "Бунтівна людина" (1951), на сторінках якого К. робить спробу проаналізувати "бунтівну свідомість в Європі за останні два століття". К. різко протиставляє бунт і революцію. Остання, на його думку, лише замінює один порядок (раціональність) іншим, тому в ній обов'язково відбувається "переродження Прометея на Цезаря" (про це свідчить історичний приклад якобінців і більшовиків). Єдиний вихід - "бунт" як постійне тривання змін, творчості, свободи. Трагічна смерть К. перервала перехід до третього періоду творчості, що почав окреслюватись у повісті "Падіння" (1956).
    [br]
    Осн. тв.: "Міф про Сизифа" (1942); "Листи до німецького друга" (1945); "Сторонній"; "Чума" (1947); "Бунтівна людина" (1951); "Роздуми над смертним вироком" (1960) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Камю, Альбер

  • 9 Лакатос, Імре

    Лакатос, Імре (1922, Будапешт - 1974) - англ. філософ, історик науки, представник посщпозитивізму. Народився в Угорщині, брав участь в антифашистському опорі. В 1956 р. переїхав до Австрії, а потім до Великої Британії (1958), де викладав у Лондонській школі економіку. Протиставив неопозитивістським варіантам філософії науки сцієнтистської орієнтації, а також методу демаркації філософії і науки (див. Поппер) концепцію, в основі якої лежить ідея взаємодії конкуруючих науково-дослідницьких програм. їх структура включає два засадничих елементи: "жорстке ядро" та "захисний пояс". "Жорстке ядро" - відносно стабільне поєднання вихідних наукових та "метафізичних", тобто теоретико-філософських, принципів та припущень, "захисний пояс" - мінлива, динамічна сукупність допоміжних гіпотез, перегляд, уточнення і заміна яких мають зберегти "жорстке ядро" в тому разі, коли емпіричні факти науки вступають у протиріччя з науково-дослідницькою програмою. Становлення "зрілої" наукової теорії розглядається як процес заміни дослідницьких програм, які являють собою послідовність теорій, зв'язаних між собою. Неперервність у розвитку кожної програми регулюється правилами "позитивної" та "негативної" евристики. Перша формулює правила-рекомендації щодо подальших ефективних дослідницьких шляхів, друга окреслює дослідницькі шляхи, яких слід уникати. В подоланні догм філософії науки неопозитивізму результати Л.суперечливі. З одного боку,він дав більш глибоке, ніж Кун, розкриття історизму і динамізму науки, ввів у дослідницькі програми певні філософські ("метафізичні") положення як раціональні. З другого боку, реабілітація ролі філософії у Л. є частковою, оскільки філософія мислиться лише як компонент структури науки, а не як автономний і найбільш автентичний різновид філософського знання. Методологія Л. виявилася продуктивним засобом дослідження історії науки лише стосовно певних періодів її розвитку.
    [br]
    Осн. тв.: "Фальсифікація і методологія наукових дослідницьких програм" (1970); "Змінна логіка наукового відкриття" (1973).

    Філософський енциклопедичний словник > Лакатос, Імре

  • 10 виходити

    I = вийти
    вих`одити
    1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step down

    виходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out

    2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appear

    виходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)

    3) ( вирушати) to leave, to depart

    виходити в море — to put out to sea, to put out

    4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)
    6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued
    7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up

    строк вийшов — the term has come to an end; time is up

    9) тк. недок. ( базуватися на чомусь) to proceed ( from)
    10) тк. недок. ( про вікно) to look (on, towards); to give on, to face, to open on, to front
    11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be
    12) ( походити) to be by origin
    13)

    виходить, (що) (вставне сл.)it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)

    14)

    виходити за межіto pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)

    виходити з берегів — to swell, to overflow the banks

    виходити з ладу — to be out of action, to break down

    виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away

    виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage

    виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse

    виходити на роботу — to come to work, to turn up to work

    II док. див. виходжувати
    в`иходити
    III в`иходити
    (скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance)

    Українсько-англійський словник > виходити

  • 11 spin

    1. n
    1) кружляння, вертіння; обертання; крутіння (фігурне катання)

    sit spin — нижнє обертання, «дзига»

    2) ав. штопор
    3) фіз. спін
    4) струмінь рідини
    5) швидка їзда (на автомобілі тощо)

    spin recoveryав. вихід із штопора

    spin rocket — турбореактивний снаряд; ракетний двигун, що надає обертового руху (літальному апарату)

    2. v (past span, spun; p.p. spun)
    1) крутити, вертіти; кружляти, кружити

    to spin the propав., розм. запустити двигун

    2) крутитися, вертітися, кружитися

    to send smb. spinning — відкинути когось ударом

    3) прясти, сукати, скручувати (нитку)
    4) плести, прясти (про павука тощо)
    5) перен. складати, компонувати
    6) розм. провалювати на екзамені
    7) тех. прокатувати (на верстаті)
    8) риб. ловити рибу на блешню; ловити рибу спінінгом
    9) швидко текти, литися; бити струменем
    10) швидко рухатися; швидко їхати; мчати (на автомобілі тощо)
    11) швидко проходити, закінчуватися (тж spin away)

    spin inав. увійти у штопор; врізатися в землю у штопорі

    spin offав. вийти із штопора; випрясти

    spin out — розтягувати, затягувати (бесіду тощо)

    to spin out money — не розтринькувати гроші, заощаджувати гроші

    to spin a cuffer (a diffy)розм. розповідати історії

    to spin a cuffрозм. замучити слухачів нудотною історією

    * * *
    I [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) прясти, сукати; скручувати ( нитку)
    2) прясти, плести ( про павука)
    3) складати, фабрикувати ( spin out)
    II [spin] n
    1) крутіння, вертіння, обертання; обертання ( фігурне катання)
    2) замішання, хвилювання
    3) aв. штопор; різке, загрозливе падіння
    4) aвcтpaл. доля, талан або невдача
    5) фiз. спін
    6) дор. занос (автомобіля при гальмуванні; spin skidding)
    III [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) крутити, вертіти, обертати; крутитися, вертітися, обертатися, кружляти; описувати кола
    2) aв. виконувати штопор; входити в штопор
    3) cл. провалюватися на екзамені
    4) pиб. ловити рибу на блешню, на спінінг
    IV [spin] n
    2) швидка їзда; нетривала прогулянка або поїздка (на автомобілі, велосипеді)
    V [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) швидко текти, литися, бити струменем
    2) швидко рухатися, нестися, мчати, швидко їхати (в автомобілі, на велосипеді)
    3) швидко минати, кінчатися ( spin away)

    English-Ukrainian dictionary > spin

  • 12 trade

    1. n
    1) заняття, ремесло; професія, фах

    to put smb. to a trade — учити когось ремесла

    what's your trade? — чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?

    2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість
    3) торгівля

    domestic (home, inland) trade — внутрішня торгівля

    foreign (oversea) trade — зовнішня торгівля

    fair trade — а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда

    retail (wholesale) trade — роздрібна (оптова) торгівля

    4) (the trade) збірн. торговці; підприємці
    5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої
    6) видавці, книготоргові
    7) мор., розм. підводний флот
    8) роздрібна торгівля; магазин, крамниця

    to be in trade — бути торговцем, мати крамницю

    9) роздрібні торговці
    10) покупці, клієнтура

    I think our products will appeal to your trade — гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    11) угода (тж політ.); обмін
    12) розм. спосіб життя
    13) лінія поведінки
    14) спосіб
    15) розм. звичай; звичка
    16) вхід і вихід
    17) розм. мотлох; сміття; покидьки

    T. Board — комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості)

    trade mission — торгове представництво, торгпредство

    trade schoolпрофесійна (виробнича) школа; ремісниче училище

    2. v
    1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)
    2) міняти, обмінювати (на щосьfor)
    3) мінятися
    4) бути постійним покупцем (у певному магазині)
    5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконання

    trade off — а) збувати; б) обмінювати

    trade on — мати вигоду; використовувати в особистих інтересах

    * * *
    I [treid] n
    1) заняття, ремесло, професія

    the tools of ones trade — знаряддя ремесла, робочий інструмент

    the trade of weaver [or tailor, of shoemaker] — ремесло /професія/ ткача [кравця, сапожника]

    a saddler [a potter, a blacksmith, a grocer, a mason]by trade — шорник [гончар, коваль, бакалійник, каменяр]по професії

    to put smb to a trade — вивчати когось ремеслу

    whats your trade — є чим ви займаєтесяє; робочий; ремісник

    2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловість

    the building [the furniture] trade — будівельна [меблева]промисловість

    the publishing [printing] trade — видавнича [друкарське]справа

    domestic /home, inland/ trade — внутрішня торгівля foreign /overseas/ зовнішня торгівля

    fair trade — торгівля на основі взаємної вигоди; контрабанда

    illicit trade — незаконна торгівля; торгівля наркотиками

    wholesale [retail] trade — оптова [роздрібна]торгівля

    tea [ivory] trade — торгівля [слонячою кісткою][див.тж. 4]

    trade in arms [in cotton] — торгівля зброєю [бавовною]

    liberty /freedom/ [prohibition, stoppage] of trade — вільна [заборона, припинення]торгівлі

    to be in trade — займатися торгівлею [див.тж 5]

    to carry on /to engage in/ the trade of smth — вести торгівлю чемось.

    to revive [to restrict] trade — відновлювати [обмежувати]торгівлю

    trade is at a standstill — торгівля знаходиться в стані застою, торгівля зійшла нанівець

    hes doing a roaring trade — він веде нечувано вигідну торгівлю, торгівля стала для нього золотим дном; ринок

    souvenirs for the tourist trade — сувеніри для продажу туристам; ділова активність

    4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтво

    trade and gentility — торговий, дворянський стани

    to marry into trade — вийти заміж за торговця; торговці або підприємці ( у будь-якій галузі); представники певної професії

    the woollen [the ivory, the tea] trade — торговці шерстю [слонячою кісткою][див.; тж. 3]

    a member of the writing trade — член письменницької спілки, письменник

    the book trade opposes national censorship — книгопродавці виступають проти державної цензури; особи, що мають право продажу спиртних напоїв; пивовари, винокури; видавці, книгопродавці; мop. підводний флот

    5) роздрібна торгівля; магазин, лавка

    to be in trade — бути торговцем, мати магазин /лавку/; [див.; тж. 3]; роздрібні торговці

    6) клієнтура, покупці

    to have a lot of trade — мати велику /багату/ клієнтуру

    I think our products will appeal to your trade — я думаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    7) операція; обмін

    to take smth in trade — придбати щось в черзі обміну; угода; операція

    9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка
    10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід
    11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання
    12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль
    ••

    everyone to his tradeприс. кожному своє

    two of trade a never /seldom/ agree — прис. два фахівці рідко погоджуються один з одним

    II [treid] a

    trade agreement /pact/ — торгова угода

    trade balance [barrier] — торговий баланс

    2) промисловий, економічний

    trade association — промислове об'єднання [див.; тж. 3]

    trade journal /magazine/ trjyjvsxybq — журнал, журнал новин промисловості, торгівлі [див.; тж. 3]3, професійний

    trade journal — професійний /спеціальний/ журнал [див.; тж. 2]

    trade association — професійне об'єднання [див.; тж. 2]

    III [treid] v

    to trade heavily — вести широку /жваву/ торгівлю

    to trade in silk [in wool, in cotton, in salt] — торгувати шовком [шерстю, бавовною, сіллю]

    to trade with Egypt [with a foreign firm] — торгувати з Єгиптом [з іноземною фірмою]

    2) міняти, обмінювати

    to trade knives and beads for skins — обмінювати ножі, намиста на шкури

    to trade a city lot for a farm — обміняти міську ділянку на ферму; обмінюватися

    3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)

    to trade with the local grocer /at the local grocery/ — бути постійним клієнтом місцевого бакалійника

    to trade in /on/ ones political influence — торгувати своїм політичним впливом

    5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих цілях

    to trade on the credulity of a client — використовувати довірливість /обдурити/ покупця

    English-Ukrainian dictionary > trade

  • 13 outing

    n
    1) заміська прогулянка, екскурсія, пікнік; відпустка ( далеко від дому)
    2) узмор'я; море, видиме від берега до горизонту
    3) вихід; виверження
    4) cпopт. тренування просто неба

    English-Ukrainian dictionary > outing

  • 14 потаённый

    (по)таємний, потайний. [Потаємний лаз через стару стіну у замок (Морд.). Таємна думка. Таємний замір. Потайний вихід. Потайні двері].
    * * *
    1) прич. пота́єний, ута́єний, зата́єний
    2) в знач. прил. тає́мний, потає́мний; ( потайной) потайни́й; ( скрытый) схо́ваний, захо́ваний, таємни́чий

    Русско-украинский словарь > потаённый

  • 15 payment

    (payt; paymt.; pymt)
    фін. сплата; оплата; плата; платіж; виплата; розрахунок
    грошова сума, яка виплачується за що-небудь
    ═════════■═════════
    additional payment додаткова сплата; advance payment передтермінова сплата • достроковий платіж • авансова плата; alimony payment аліменти • аліментна сплата; amortization payment амортизаційний платіж; annual payment річна сплата; annuity payment рентна оплата; anticipated payment попередня оплата; authorized payment дозволена сплата; back payment прострочений платіж; benefit payment виплата страхової суми • виплата допомоги; bi-annual payment піврічна оплата; bilateral payments двосторонні розрахунки; budgetary payments бюджетні платежі; cash payment сплата готівкою; cash down payment внесок готівкою; cheque payment оплата чеком; clearing payment розрахунковий платіж • платіж за клірингом; commercial payment торговельні платежі; commission payment виплата комісійної винагороди; compensation payment компенсаційний платіж; compulsory payment обов'язкова оплата; consignment payment оплата партії товару • оплата за договором консигнації; contract payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; contractual payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; credit payment розрахунок за кредитом; currency payments валютні розрахунки; current payments поточні платежі; deferred payment відстрочена оплата • відтермінований платіж; delayed payment прострочена плата; direct payment пряма оплата; direct bonus payment пряма преміальна виплата; dividend payment виплата дивідендів; down payment початковий платіж • перший внесок; due payment строковий платіж • платіж в обумовлений термін; end-of-year payment кінцева виплата • остаточна виплата в кінці року; entitlement payment компенсаційна виплата • субсидія; equal payments послідовність платежів • однакові оплати; ex gratia payment добровільний платіж • добровільна виплата страхового відшкодування; extended payment продовжений термін платежу; external payments зовнішні розрахунки; extra payment додатковий платіж; final payment остаточний розрахунок; financial payment фінансовий розрахунок; first payment первісний внесок; fixed payment встановлена оплата • фіксований платіж; fixed dividend payment оплата встановленого дивіденду • оплата фіксованого дивіденду; foreign payment закордонний платіж • плата з-за кордону; freight payment сплата за перевезення; full payment повна оплата; future payments майбутні платежі; green mail payment виплата при загрозі захоплення підприємства; gross payment валовий платіж • гуртова оплата; guaranteed payment гарантований платіж; immediate payment негайна сплата • терміновий платіж; incentive payment заохочувальний платіж; inclusive payment оплата всіх послуг; incoming payments платежі, що надходять; initial payment початковий платіж; instalment payment платіж на виплат; insurance payment страхова сплата; interest payment виплата відсотків • оплата відсотків; interim payment проміжний платіж; internal payments внутрішні розрахунки; international payment міжнародні розрахунки • платіж за міжнародні операції; investment income payments сплата доходу на інвестицію; irregular payments нерегулярні платежі; late payment прострочений платіж; lease payment оплата оренди; lease rental payment оплата оренди; lease residual payment остаточна оплата оренди; license fee payment ліцензійний платіж; loan payment сплата позики; lump sum payment одноразовий платіж; minimum payment мінімальний платіж • мінімальний внесок • найменший платіж; monetary payment грошова оплата; monthly payment місячна оплата; multilateral payments багатосторонні розрахунки; mutual payments взаємні платежі; net payment платіж нетто • розрахункова сума за платежем; outstanding payment нестягнений платіж; overdue payment прострочений платіж; overtime payment плата за понаднормову роботу; part payment частковий платіж; partial payment (Р/Р) частковий платіж; patent license payment виплата за патентну ліцензію; payroll payment виплата заробітної плати; pension payment виплата пенсії; periodical payments періодичні платежі; preferential payment першочерговий платіж; premium payment преміальна виплата; progress payments проміжна виплата; prolonged payment продовжений термін платежу; prompt payment платіж в строк; proportionate payments пропорційні платежі; punctual payment акуратний платіж; quarterly payment квартальний платіж; questionable payment сумнівний платіж; rental payment орендна плата; royalty payment виплата роялті (авторського гонорару); semi-annual payment піврічний платіж; separation payment розрахунок після закінчення терміну служби; settlement payments урегульовані розрахунки • кінцевий розрахунок; severance payment вихідна допомога; sight payment платіж на подання тратти • платіж за поданням вантажних документів; single payment одноразовий платіж; social security payment виплата за соціальним забезпеченням; stop payment припинення платежу; stopped payment припинений платіж; subsequent payment наступний платіж; subsidy payment виплата субсидії; successive payments послідовні платежі; sundry payments різноманітні платежі • разові платежі; superannuation payment відрахування із заробітної плати у фонд пенсійного забезпечення; supplementary payment додатковий платіж; tax payment сплата податків; terminal payment сплата останнього внеску; termination payment оплата останнього внеску; threshold payment вступний внесок; time payment почасова оплата; timely payment вчасний платіж; token payment символічний платіж; transfer payments передавальні платежі • трансферні платежі; unemployment payment допомога з безробіття; upfront payment авансовий платіж; wage payment виплата заробітної плати; warranty payment гарантійна плата; weekly payment тижневий платіж; yearly payment річний платіж
    ═════════□═════════
    payment after delivery оплата після поставки; payment against a bank guarantee платіж, гарантований банком; payment against a L/C платіж за акредитивом; payment against an invoice платіж за поданням рахунка-фактури; payment against documents платіж за документом; payment against drafts платіж за траттою; payment against payment documents платіж за платіжними документами; payment against presentation of documents платіж за поданням документів; payment against shipping documents платіж за вантажними документами; payment ahead of schedule дострокова оплата; payment as per tariff розрахунок за тарифом; payment at sight платіж після подання документів; payment before delivery платіж до доставки товару; payment by a L/C акредитивна оплата • розрахунок за акредитивом; payment by acceptance платіж акцептом; payment by cash плата готівкою; payment by cheque платіж чеком; payment by delivery of products оплата доставкою товарів; payment by draft вексельна форма розрахунку; payment by the hour погодинна оплата; payment by instalments платіж частинами; payment by money transfers платіж за грошовими переказами; payment by the piece відрядна оплата; payment by postal transfers платіж поштовими переказами; payment by remittance переказний платіж; payment by results оплата за результатами; payment by transfers переказний платіж; payment for breakage оплата збитків від поломки; payment for carriage of goods провізна оплата; payment for deliveries розрахунок за доставку; payment for documents оплата документів; payment for goods плата за товар; payment for honour оплата опротестованого векселя; payment for honour supra protest оплата третьою особою опротестованого векселя; payment for shipments оплата за постачання; payment forward платіж наперед; payment in advance авансовий платіж; payment in arrears прострочений платіж; payment in cash (pc) платіж готівкою; payment in favour of somebody платіж на чиюсь користь; payment in foreign currency платіж іноземною валютою; payment in full повний розрахунок; payment in gold оплата золотом; payment in kind платіж натурою; payment in lieu of vacation компенсація замість відпустки; payment in part частковий платіж; payments in settlement урегульовані розрахунки • кінцеві розрахунки; payment in specie оплата готівкою; payment into an account платіж на рахунок; payment in total повний платіж; payment of an account оплата рахунка; payment of an advance виплата авансу; payment of an amount виплата певної суми; payment of arrears платіж на покриття заборгованості; payment of an award виплата страхової премії; payment of the balance платіж кінцевого розрахунку; payment of a bill оплата векселя • оплата рахунка; payment of a bonus виплата премії; payment of charges оплата витрат; payment of a cheque оплата чека; payment of a commission оплата комісії; payment of compensation виплата відшкодування; payment of costs оплата витрат; payment of custom duties сплата мита; payment of damages оплата збитків; payment of a debt сплата боргу; payment of demurrage плата за простій судна • плата за простій вагонів; payment of a deposit виплата за вкладом • виплата за депозитом; payment of dispatch виплата відправленого; payment of dividends виплата дивідендів; payment of a draft оплата тратти; payment of dues сплата членських внесків; payment of duty сплата мита; payment of expenses оплата витрат; payment of fees сплата внесків • сплата мита • сплата зборів; payment of a fine сплата штрафу; payment of freight оплата фрахту; payment of an indemnity виплата компенсації; payment of insurance indemnity виплата страхового відшкодування; payment of insurance premium сплата страхового внеску; payment of interest виплата відсотків; payment of interest on deposits виплата відсотків за вкладом; payment of an invoice оплата рахунка-фактури; payment of a premium сплата страхового внеску • сплата страхової премії; payment of profits виплата прибутку; payment of remuneration виплата винагороди; payment of transportation charges оплата транспортних витрат; payment of wages виплата заробітної плати; payment on account платіж через рахунок; payment on cheque платіж чеком; payment on a clearing basis безготівковий платіж; payment on a deferred basis платіж з відстроченням • платіж з відтермінуванням; payment on demand платіж на вимогу • оплата за поданням; payment on dividends оплата дивідендів; payment on an open account платіж за відкритим рахунком; payment on orders платіж за замовлення; payment on presentation оплата за поданням; payment on request платіж на вимогу; payment through a bank платіж через банк; payments under contract платежі за вимогами контракту; payment under loan платіж на умовах позики; term of payment термін оплати; to accept as payment приймати/прийняти на рахунок платежу; to adjust payments урегульовувати/урегулювати платежі; to anticipate payment сплачувати/сплатити достроково; to arrange payment домовлятися/домовитися про платіж; to authorize payment акціонувати платіж; to be behind with one's payments запізнюватися/запізнитися з платежами; to cease payments припиняти/припинити платежі; to claim payment вимагати оплати; to defer payment відстрочувати/відстрочити платіж; to delay payment затримувати/затримати платіж; to effect payment здійснювати/здійснити платіж; to enforce payment стягати/стягнути платіж; to exempt from payment звільняти/звільнити від платежу; to expedite payment прискорювати/прискорити платіж; to fix payment встановлювати/встановити оплату; to guarantee payment гарантувати оплату; to hold up payment затримувати/затримати платіж; to make payment здійснювати/здійснити платіж; to negotiate payment of fees домовлятися/домовитися про оплату гонорару; to postpone payment переносити/перенести строк платежу • відстрочувати/відстрочити платіж; to process payment оформлювати/оформити платіж; to prolong payment продовжувати/продовжити термін оплати; to receive payment одержувати/одержати платіж; to release from payment звільняти/звільнити від платежу; to remit payment переказувати/переказати платіж; to request payment вимагати оплату; to resume payment поновлювати/поновити платіж; to secure payment забезпечувати/забезпечити оплату; to settle payments розраховуватися/розрахуватися • врегульовувати/врегулювати платіж; to stop payment припиняти/припинити платіж; to suspend payments припиняти/припинити платежі; to transact payment проводити/провести платіж; to transfer payment переказувати/переказати платіж; to withhold payment утримуватися/утриматися від оплати; upon payment після оплати; without payment безплатно • безкоштовно

    The English-Ukrainian Dictionary > payment

  • 16 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

    Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.
    [br]
    Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

    Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

  • 17 еліта

    ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > еліта

  • 18 знання

    ЗНАННЯ - особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності С. умнів в істинності пізнавального результату заперечує можливість зведення його до З. та перетворює на гадку. З. як право на істину відповідальне перед зовнішнім (матеріально-практичним) і внутрішнім (логічна аргументація та моделювання) досвідом. Підміна верифікаційного критерію суб'єктивною впевненістю у безперечності пізнавального результату може привести до заміни З. на віру. Однак і саме З. в процесі практичного використання перетворюється у переконання людей. Серед таких форм духовного засвоєння результатів пізнання, як гадка та віра, З. є адекватним виразом співвідношення абсолютної та відносної істини. Будучи реалізацією людської здатності до пізнання та усвідомлення істини, З. відрізняється від простої інформації тим, що потребує не тільки розв'язання проблеми адекватності певних уявлень дійсності, а й створення складної системи оцінок зв'язку пізнавального результату з минулим досвідом та перспективами подальшого пізнання, його включення в сферу соціально-культурних цінностей та практичних потреб, методологічних і світоглядних орієнтирів, у певну галузь науки чи діяльності, цивілізацію взагалі. На противагу думці, яка може бути результатом суб'єктивної позиції, З. визначається соціально-практичним процесом зведення одиничного досвіду до рівня загальнозначущого результату. З. не редукується до чуттєвих даних, бо, синтезуючи теоретичні уявлення з їх емпіричними передумовами, розкриває за обрієм актуально існуючого потенційність явищ, здійснює передбачення та вибір нових можливостей пізнання та дії, орієнтує соціальне буття людини, виступає керівництвом до дії. Системи З. визначаються через категоріальний лад певних культурно-історичних епох. За рівнем рефлексивності, доказовості та системної теоретизації З. поділяється на буденне (пов'язане з лексикою природних мов), конкретно наукове (таке, що визначається певними канонами експериментальної та дедуктивної достовірності, нормами каузального та математично-функціонального аналізу тощо) і філософське (яке характеризується всезагальністю, необхідністю та специфічними формами рефлексії). Знаково-мовною реалізацією З. виступає текст як семіотична система, що здатна актуалізувати інформаційні масиви значної потужності. В такому вузькому плані З. може розглядатись як осмислений текст у поєднанні з його розумінням. З., проте, не зводиться до мовних конструкцій. Воно визначається як соціально-культурне явище, що може набувати ідеологічного навантаження.
    С. Кримський

    Філософський енциклопедичний словник > знання

  • 19 категорії

    КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > категорії

  • 20 матеріалізм

    МАТЕРІАЛІЗМ ( від лат. materialis - речовинний) - філософське вчення, згідно з яким матерія первинна, а свідомість, дух - вторинні. Дане співвідношення має насамперед просторовий і часовий зміст: свідомість притаманна не всій матерії, а лише окремим її утворенням; спочатку існує матерія, а потім в ній виникає дана властивість. З її появою принцип М. змінюється і доповнюється новим: матерія є філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них; матерія існує незалежно від нашої свідомості. Але коли матерія незалежна від свідомості, то і, навпаки, свідомість незалежна від матерії, і замість монізму виходить дуалізм. Тому потрібне уточнення, яке є у Дицгена: людський орган пізнання - це частка природи, що відображає інші частки природи. М. полягає у тому, що останні, які не мають у собі свідомості, виникають раніше і існують незалежно від людини - носія пізнання Д. ане відношення знову змінюється, якщо йдеться про суспільство, де незалежно від свідомості одних існують свідомості інших людей. Історичне, суспільне буття - це діяльність, а вона визначається структурою: мета - засіб - результат, перша вихідна ланка якої має ідеальний чи духовний характер. Суспільне буття опосередковане свідомістю. Тому історичний матеріал вимагає заглиблення в такі шари людської істоти, які не залежать від свідомості, а передують їй і визначають її. їх складає тілесна природа людини, її фізичні, матеріальні потреби, які не можна задовольнити без допомоги свідомості, але які від неї не залежать, їй передують, - потреби в засобах життя (їжі, одязі, житлі і т.п.). Зазначена структура діяльності стає такою: матеріальні потреби - цілі - засоби - результати. Подібні потреби існують завжди, випливають з людини як природної істоти, природа постачає також в кінцевому підсумку і матеріал для знарядь та продуктів праці. В цьому і полягає істина матеріалістичного розуміння історії Ч. им менше розвинуте суспільство, тим більшою мірою залежить воно від матеріальних потреб і компонентів життя і навпаки. Коли пізнання і діяльність набувають планетарного характеру, стають сумірними з геологічними силами землі, матеріальне і духовне стають рівноправними факторами, втрачають свою абсолютність. Це відбувається в тій реальності, яка носить назву феномена ноосфери (сфери розуму). М. з відношенням "первинності - вторинності" зберігає своє значення на периферії ноосфери, в тих межах, де перероблена дійсність стикається з дійсністю неосвоєною - як в оточенні людства, так і в ньому самому.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > матеріалізм

См. также в других словарях:

  • 33.170 — Теле та радіомовлення ГОСТ 11515 91 Каналы и тракты звукового вещания. Основные параметры качества. Методы измерений. Взамен ГОСТ 11515 75, ГОСТ 23107 78, ГОСТ 22504 83 ГОСТ 18471 83 Тракт передачи изображения вещательного телевидения. Звенья… …   Покажчик національних стандартів

  • 21.200 — Зубчасті передачі ГОСТ 1643 81 Основные нормы взаимозаменяемости. Передачи зубчатые цилиндрические. Допуски. Взамен ГОСТ 1643 72 ГОСТ 1758 81 Основные нормы взаимозаменяемости. Передачи зубчатые конические и гипоидные. Допуски. Взамен ГОСТ 1758… …   Покажчик національних стандартів

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • 97.040.60 — Кухонний посуд, ножові вироби та столове приладдя ГОСТ 4.69 81 СПКП. Посуда фарфоровая и фаянсовая. Номенклатура показателей качества ГОСТ 17151 81 Посуда хозяйственная из листового алюминия. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 17151 71 ГОСТ… …   Покажчик національних стандартів

  • 25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …   Покажчик національних стандартів

  • 97.180 — Різноманітна побутова техніка та торговельне устатковання ГОСТ 7220 87 Звонки электрические бытовые. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 7220 80 ГОСТ 8030 80 Иглы для шитья вручную. Технические условия. Взамен ГОСТ 1170 65, ГОСТ 8030 75 ГОСТ… …   Покажчик національних стандартів

  • 07.100.30 — Харчова мікробіологія ГОСТ 7702.2.0 95 Мясо птицы, субпродукты и полуфабрикаты птичьи. Методы отбора проб и подготовка к микробиологическим исследованиям ГОСТ 7702.2.1 95 Мясо птицы, субпродукты и полуфабрикаты птичьи. Метод определения… …   Покажчик національних стандартів

  • 03.120.30 — Застосовування статистичних методів/статистичного контролю ГОСТ 25.101 83 Расчеты и испытания на прочность. Методы схематизации случайных процессов нагружения элементов машин и конструкций и статистического представления результатов ГОСТ 15895 77 …   Покажчик національних стандартів

  • 17.020 — Метрологія та вимірювання взагалі ГОСТ 8.010 99 ГСИ. Методики выполнения измерений. Основні положення Взамен ГОСТ 8.010 90 ГОСТ 8.061 80 ГСИ. Поверочные схемы. Содержание и построение. Взамен ГОСТ 8.061 73 ГОСТ 8.134 98 ГСИ. Шкала рН водных… …   Покажчик національних стандартів

  • бітуми вугільні — битумы угольные coal bitumens *Kohlenbitumen продукти, які вилучають з деяких типів викопного вугілля органіч. розчинниками. Вихід Б.в. залежить від природи органіч. речовини, її складу, ступеня метаморфізму, умов вилучення і коливається, як… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • 17.200.20 — Прилади для вимірювання температури ГОСТ 4.156 85 СПКП. Термометры манометрические. Термометры и терморегулирующие устройства дилатометрические и биметаллические. Номенклатура показателей (в части термометров манометрических заменен ГОСТ 16920… …   Покажчик національних стандартів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»